Не таке вже й далеке майбуття. Наче все на диво добре, на Землі панує мир, усюди прогрес, розквіт та добробут. Хіба що з дна морського понавидобували забагато гідрату метану, тектонічні плити зсунулись, і Японський архіпелаг поступово «здувся» під воду, тож тепер значно менший. А що поробиш, велика частина населення тепер живе на штучних островах, у плавучих містах, у кварталах-баржах, чи просто в каютах на кораблях. Морська торгівля в розквіті, військові кораблі здебільшого передані для рятувальних та навчальних (освітніх) цілей. Наприклад, лінкорами та крейсерами керують виключно жінки в навчальних школах та академіях (це пояснюється певними психологічними схильностями). Кораблі, доречі, не оригінали, а збудовані копії древніх суден з якимось нанозахистом екіпажу. В мене залишається єдине питання: чим взагалі в цьому всесвіті займаються чоловіки, окрім як будують допотопні навчальні дредноути, пітніють в субмаринах, засідають на нарадах, та дивляться по телику як «блакитні русалки» знов когось рятують на своїх стелс-тримаранах?